Суббота, 10.12.2016, 07:51 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Наследство в Украине

Главная » Статьи » Наследственные дела » Судебная практика

Узагальнення практики розгляду Олександрійським міськрайонним судом цивільних справ за позовами про визнання права в порядку спадкування Ч.1

Узагальнення практики розгляду Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області цивільних справ за позовами про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у 2004-2008 роках.

 

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщиною є сукупність цих прав та обов’язків.

            Спадкодавцями можуть бути лише фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Юридичні особи не можуть бути спадкодавцями, оскільки порядок передачі належного їм майна іншим особам або державі у випадку припинення їх діяльності визначається спеціальними правилами про ліквідацію чи реорганізацію юридичних осіб, а не нормами про спадкування.

            Спадкоємцями є вказані у заповіті або у законі особи, до яких переходять цивільні права та обов’язки спадкодавця.

Аналіз статистичних даних.

            На узагальнення надійшло 875 справ про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, розглянутих Олександрійським міськрайонним судом у 2004 – 2008 роках. Із них: у 2004 р. розглянуто 66 справ, у 2005 р. – 81 справа, у 2006 р. – 171 справа, у 2007 р. – 250 справ, у 2008 р. – 307 справ.

 

            Аналіз статистичних даних свідчить про тенденцію до значного збільшення щороку кількості вирішених судом справ цієї категорії. Так, кількість справ, розглянутих у 2008 році, порівняно з 2004 роком, збільшилася у 4,7 рази.

Предметом позовів про визнання права власності на спадкове майно були житлові будинки і квартири (їх частини), земельні ділянки, а також об’єкти самочинного і незавершеного будівництва.

 

Види майна

Всього позовів

По роках

2004

2005

2006

2007

2008

Будинки, квартири та їх частини

 

536

 

56

 

71

 

100

 

149

 

160

Земельні ділянки

 

 

327

 

11

 

14

 

71

 

86

 

145

Об’єкти самочинного та незавершеного будівництва

 

54

 

1

 

-

 

4

 

22

 

27

Всього

917

68

85

175

257

332

 

 

З надісланих на узагальнення справ про визнання права власності на спадкове майно лише по одній справі у позові було відмовлено (справа № 2-4600/07 – суддя Петушков С.А.).

По цій справі позивач .М. просив визнати право власності в порядку спадкування на житловий будинок за відповідачами, О. і Сагайдак І., після смерті їх баби, Д., яка померла 17 листопада 1995 року, визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, укладений між ним та відповідачами 20 вересня 2007 року, та визнати за ним право власності на будинок.

Суд відмовив у позові з тих підстав, що відповідачі не прийняли спадщину після смерті .Д., якій належав спірний будинок, а тому не мали права відчужувати те, що їм не належить.

В апеляційному порядку це рішення не оскаржувалося.

По решті справ були ухвалені рішення про повне або часткове задоволення позовів. Із них в апеляційному порядку переглядалися дві справи, а саме: №№ 2-1222/04 (суддя Тимченко Л.М.) і 2-1033/06 (суддя Квітка О.М.). Рішення по цим справам були скасовані з ухваленням нових рішень.

Порядок оформлення права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину передбачений статтею 67 Закону України «Про  нотаріат» від 2 вересня 1993 року, згідно з якою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім’я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснив, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вивчення надісланих на узагальнення цивільних справ свідчить про те, що судді Олександрійського міськрайонного суду приймали до розгляду і вирішували позови про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно і в тих випадках, коли були відсутні перешкоди для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

При цьому судді не враховували положення ч.1 ст.3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і ухвалювали рішення по справах, по яких права спадкоємців на отримання спадкового майна не були порушені або оспорені.  

Так, рішенням від 26 березня 2008 року, ухваленим  під головуванням судді Петушкова С.А. (справа № 2-689/08), задоволено позов А. до Олександрійської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на ½ частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в місті Олександрії по вулиці Куйбишева, 10.

Позивач є сином В., померлої 20 вересня 2004 року, якій належала зазначена частина будинку. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача, копія якого долучена до матеріалів справи.

Ксерокопія договору дарування (при оформленні спадщини спадкоємець має надати оригінал правовстановлювального документа) підтверджує належність В. спадкового майна, а ксерокопія будинкової книги і паспорта позивача, в яких є відомості про реєстрацію його у спадковому будинку, – прийняття ним спадщини відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, згідно з якою спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

В матеріалах справи немає відмови нотаріуса в оформленні спадщини або будь-яких інших відомостей про наявність спору.

Тому у позивача не було перешкод для оформлення спадщини в нотаріальній конторі і підстав для звернення в суд.

Судді приймали до провадження справи за відсутності відмови нотаріуса в оформленні спадщини. Лише в кількох справах, що надійшли на узагальнення, були постанови нотаріусів про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину  ( № № 2-337,  2-5975/04 - суддя Швидка М.Г., № 2921/04 - суддя Петрова О.Ф., № 2-2227/05 - суддя Петушков С.А.).

В лютому 2004 року М. пред’явив позов до Олександрійської державної податкової інспекції, треті особи – Олександрійське бюро технічної інвентаризації та Перша олександрійська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування на 1/8 частини квартири після смерті його батька, А., померлого 17 вересня 2000 року, і матері, К., померлої 15 травня 2001 року (справа № 2-1491/04 – суддя Петушков С.А.).

Посилався на те, що нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину в  зв’язку з тим, що рішенням суду від 8 грудня 2003 року встановлено факт прийняття ним спадщини після смерті батьків і це рішення має бути зареєстровано в БТІ як правовстановлювальний документ на спадкове майно.

Не зважаючи на абсурдність таких доводів позивача і відсутність постанови нотаріуса про відмову видати свідоцтво про право на спадщину, суд задовольнив позов і визнав за позивачем право на спадкове майно на підставі всього трьох документів, що є в матеріалах справи: позовної заяви, квитанції про сплату судового збору в розмірі 51 грн. і копії рішення суду  про встановлення  факту прийняття спадщини. При цьому суд не перевірив відомості про час і місце відкриття спадщини, наявність інших спадкоємців, підстави спадкування, належність спадкодавцям спадкового майна та його вартість.

Справа вирішена без участі сторін, які не були повідомлені у передбаченому законом порядку про час і місце розгляду справи.

У справі № 2-1251/08 (суддя Куковенков С.В.) як на підставу звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно позивач В. посилався на те, що після смерті П., яка померла 19 листопада 2003 року, він є спадкоємцем за заповітом, але у передбачений законом шестимісячний строк не подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Проте, він разом із спадкодавцем проживав у спадковому будинку і  фактично прийняв спадщину.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив встановити факт прийняття ним спадщини і визнати право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку.

Рішенням суду від 26 березня 2008 року позов задоволено.

З матеріалів цієї справи вбачається, що перешкодою для оформлення спадщини нотаріусом була відсутність безспірних доказів прийняття позивачем спадщини. Після задоволення судом вимог про встановлення факту прийняття спадщини позивачем перешкод для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину не було і це питання могло бути вирішено у позасудовому порядку.

Визнання судом права власності в порядку спадкування за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суперечить закону, який передбачає порядок оформлення спадщини.

Враховуючи наведене, суду слід було обмежитись встановленням факту прийняття спадщини і роз’яснити позивачу право на звернення в державну нотаріальну контору, компетенцією якої згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають розгляду судом відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Аналогічно мають вирішуватися справи, в яких разом із вимогами про встановлення факту родинних відносин чи належності  правовстановлювального документа заявляються вимоги про визнання права власності.

Проте, суд, встановивши факт родинних відносин чи належності правовстановлювального документа спадкодавцю, одночасно визнавав право на спадкове майно за відсутності спору і перешкод для оформлення спадщини в нотаріальній конторі (справи №№ 2-5485/06, 2-377/08, 2-808/08, 2-960/08 – суддя Тимченко Л.М., 2-2495/08, 2-636/08 – суддя Квітка О.М., 2-663/08 – суддя Куковенков С.В., 2-644/08, 2-929/08, 2-3463/08 – суддя Горбунов В.Г. та інші).

У справах №№ 2-4057/06 (суддя Крімченко С.А.), 2-999/08, 2-3409/08 (суддя Куковенков С.В.) суд встановив тотожність особи, що діючим цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Документи, які має подати спадкоємець для отримання свідоцтва про право на спадщину, зазначені в розділі 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882.

Зокрема, для отримання свідоцтва про право на спадщину  спадкоємець має подати нотаріусу документи, що підтверджують час і місце відкриття спадщини, прийняття ним спадщини, підстави спадкування (за законом чи за заповітом).

Згідно з п. 216 зазначеної Інструкції видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлювального документа, витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, спадкоємці, як правило, не надавали витяги з Реєстру прав власності, а судді не завжди перевіряли відомості про наявність заповіту та його чинність (виписку з Єдиного  реєстру заповітів), про наявність спадкової справи (виписку із Спадкового реєстру), що є порушенням встановленого законом порядку визнання за спадкоємцями права на спадкове майно.   

Вивчення надісланих на узагальнення справ дає підстави для висновку, що значне зростання звернень громадян з позовами про визнання права власності на спадкове майно пов’язане з тим, що суддями фактично запроваджений спрощений порядок оформлення спадщини. На відміну від нотаріусів, судді не вимагають подання позивачами витягів з Реєстру прав власності, а тому у спадкоємців немає необхідності звертатися в БТІ і нести відповідні витрати, пов’язані з оглядом будинків і квартир, їх оцінкою, сплатою державного мита в розмірі, який встановлено законом.

Так, у справі № 2-753/08 (суддя Тимченко Л.М.) за позовом Я. до Олександрійської районної державної адміністрації та Червотокам»янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті дружини позивача, М., померлої 18 червня 2007 року, не вбачається жодної обставини, яка б перешкоджала оформленню спадщини в нотаріальній конторі.

Проте, зважаючи на те, що до складу спадкового майна входять будинок і земельна ділянка площею 6,75 га, при оформленні спадщини нотаріусом спадкоємець повинен був би звернутися в БТІ за витягом

  • Контактный зажим

    Иллюстрированный прайс-лист на контактные линзы. Доставка контактных линз

    cvetlit.com

Категория: Судебная практика | Добавил: kurinskiy (03.01.2011)
Просмотров: 2892 | Теги: судової практики, судовий збір, Узагальнення, прийняття спадщини, права на спадщину, Порядок оформлення, наследство, суд, підстави спадкування | Рейтинг: 4.0/1