Суббота, 10.12.2016, 07:52 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Наследство в Украине

Главная » Статьи » Наследственные дела » Наследственное право

УЧАСТЬ У СПАДКУВАННІ ЗА ЗАПОВІТОМ НЕПРАЦЕЗДАТНИХ УТРИМАНЦІВ СПАДКОДАВЦЯ

Ковальчук Ярослав

 

Провідний юрисконсульт фрахтово-комерційної служби Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

 

 

Спадкування за заповітом є важливою складовою частиною вітчизняного спадкового права. Воно утворюється багатьох цікавих аспектів. Предметом нашого розгляду буде практичне застосування одного з них.

Загальновідомим є той факт, що право на обов’язкову частку у спадщині мають лише необхідні спадкоємці. Чи належать до цієї групи учасників цивільно-правових відносин непрацездатні утриманці спадкодавця?

Відповідь на задане вище запитання міститься в п. 1 ч. 2 ст. 1241 Цивільного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2004 року (далі – ЦК України). Ознайомимося зі змістом цього припису закону.

Суть одного з положень п. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України полягає в тому, що колу необхідних спадкоємців притаманний вичерпний характер. Надамо коментар цьому судженню.

Носіями права на обов’язкову частку у спадщині є тільки деякі представники першої черги спадкоємців за законом. До них належать:

1.                  малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

2.                  непрацездатний вдівець чи непрацездатна вдова спадкодавця;

3.                  непрацездатні батьки спадкодавця.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1265 ЦК України непрацездатні утриманці спадкодавця входять до складу п’ятої черги спадкоємців за законом. Тому жодна з цих фізичних осіб взагалі не набуватиме права на обов’язкову частку у спадщині.

Проаналізуємо з практичного погляду участь у спадкуванні за заповітом непрацездатних утриманців спадкодавця.

Приклад № 1

57-річній спадкодавець Дорошенко Павло Вікторович заповів усе власне майно своїй 32-літній доньці – Бондаренко Тетяні Павлівні, позбавивши при цьому в прямій формі права на спадкування свого 26-річного утриманця – Червоненка Михайла Романовича, який є інвалідом третьої групи. Яка доля очікує цей правочин? За якими правилами здійснюватиметься розподіл спадщини в цьому випадку?

Бондаренко Тетяна Павлівна належить до першої черги спадкоємців за законом. Червоненко Михайло Романович є представником п’ятої черги спадкоємців за законом.

У випадку відсутності заповіту до набуття права власності на спадкову масу закликалася б тільки та фізична особа, яка належить до першої черги спадкоємців за законом. Інші учасники цивільно-правових відносин у названому вище процесі участі не брали б.

Отже, до прийняття спадщини запрошувалася б лише Бондаренко Тетяна Павлівна. Цей спадкоємець за законом став би власником всієї спадкової маси.

У наявності є заповіт Дорошенка Павла Вікторовича. Передбачений цим правочином порядок розподілу спадщини повною мірою буде реалізований.

Червоненко Михайло Романович є представником п’ятої черги спадкоємців за законом, що має інвалідність третьої групи. Тому цій фізичній особі не надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

Ций юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони Червоненку Михайлу Романовичу брати участь у прийнятті спадщини буде визнаний дійсним. Таким чином цей учасник цивільно-правових відносин за жодних обставин не закликатиметься до розподілу спадкової маси.

Отже, до процесу спадкування буде запрошено тільки Бондаренко Тетяну Павлівну. Цей спадкоємець за заповітом набуде право власності на всю спадщину.

Приклад № 2

53-річній спадкодавець Сумарєва Людмила Григорівна заповіла усе власне майно своїм рідним братам – 55-річному Яценку Петру Григоровичу і 49-річному Яценку Миколі Григоровичу в рівних частинах, позбавивши при цьому в непрямій формі права на спадкування свою 28-річну утриманку – Макаренко Надію Богданівну, яка є інвалідом другої групи. Яка доля очікує цей правочин? За якими правилами здійснюватиметься розподіл спадщини в цьому випадку?

Яценко Петро Григорович та Яценко Микола Григорович належать до другої черги спадкоємців за законом. Макаренко Надія Богданівна є представником п’ятої черги спадкоємців за законом.

У випадку відсутності заповіту до набуття права власності на спадкову масу закликалися б тільки ті фізичні особи, які належать до другої черги спадкоємців за законом. Інші учасники цивільно-правових відносин у названому вище процесі участі не брали б.

Отже, до прийняття спадщини запрошувалися б лише Яценко Петро Григорович і Яценко Микола Григорович. Кожен з цих спадкоємців за законом став би власником по 1 : 2 = 1/2 частини спадкової маси.

У наявності є заповіт Сумарєвої Людмили Григорівни. Передбачений цим правочином порядок розподілу спадщини повною мірою буде реалізований.

Макаренко Надія Богданівна є представником п’ятої черги спадкоємців за законом, що має інвалідність другої групи. Тому цій фізичній особі не надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

Ций юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони Макаренко Надії Богданівни брати участь у розподілі спадщини буде визнаний дійсним. Таким чином цей спадкоємець за законом за жодних обставин не закликатиметься до розподілу спадкової маси.

Отже, до процесу спадкування будуть запрошені тільки Яценко Петро Григорович та Яценко Микола Григорович. Кожен з цих спадкоємців за заповітом набуде право власності на 1 : 2 = 1/2 частини спадщини.

Приклад № 3

61-річний спадкодавець Франко Михайло Вадимович заповів усе власне майно Товариству з додатковою відповідальністю «Юпітер», позбавивши при цьому в прямій формі права на спадкування свого 38-річного утриманця – Царенка Степана Борисовича, який є інвалідом першої групи. Яка доля очікує цей правочин? За якими правилами здійснюватиметься розподіл спадщини в цьому випадку?

Царенко Степан Борисович належить до п’ятої черги спадкоємців за законом. Товариство з додатковою відповідальністю «Юпітер» не є представником жодної з передбачених ЦК України черг спадкоємців за законом.

У випадку відсутності заповіту до набуття права власності на спадкову масу закликалася б тільки та фізична особа, яка належить до п’ятої черги спадкоємців за законом. Інші учасники цивільно-правових відносин у названому вище процесі участі не брали б.

Отже, до прийняття спадщини запрошувався лише Царенко Степан Борисович. Цей спадкоємець за законом став би власником всієї спадкової маси.

У наявності є заповіт Франка Михайла Вадимовича. Передбачений цим правочином порядок розподілу спадщини повною мірою буде реалізований.

Царенко Степан Борисович є представником п’ятої черги спадкоємців за законом, що має інвалідність першої групи. Тому цій фізичній особі не надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

Цей юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони Царенку Степану Борисовичу брати участь у прийнятті спадщини буде визнаний дійсним. Таким чином цей учасник цивільно-правових відносин за жодних обставин не закликатиметься до розподілу спадкової маси.

Отже, до процесу спадкування буде запрошено лише Товариство з додатковою відповідальністю «Юпітер». Цей спадкоємець за заповітом набуде право власності на всю спадщину.

 

 

Джерело: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3124

Категория: Наследственное право | Добавил: kurinskiy (31.12.2010)
Просмотров: 2354 | Теги: інвалід, непрацездатна особа, спадкування, заповіт | Рейтинг: 0.0/0