Суббота, 10.12.2016, 07:51 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Наследство в Украине

Главная » Статьи » Наследственные дела » Наследственное право

КОЛО СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ ВIДПОВIДНО ДО ПОЛОЖЕНЬ ЦК УКРАЇНИ 2004 р.

Ковальчук Ярослав

 

Провідний юрисконсульт фрахтово-комерційної служби Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

 

Як саме побудована система спадкування за законом в Україні? Щоб належним чином відповісти на це запитання, необхідно детально проаналізувати спадкове законодавство нашої держави.

Спадкування за законом інколи ще називають спадкуванням проти заповіту.

Воно виникає за наявності будь-якої з таких обставин:

a.                  відсутність заповіту;

b.                  визнання заповіту недійсним;

c.                  неприйняття спадщини спадкоємцями за законом;

d.                 відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за законом;

e.                  неохоплення заповітом усієї спадщини.

У свою чергу підставами закликання до спадкування за законом є такі юридичні факти:

a.                  родинні стосунки (при певному ступені спорідненості та черговості спадкоємців);

b.                  шлюб;

c.                  усиновлення;

d.                 перебування на утримані спадкодавця не менше 5 років до моменту його смерті.

Цивільний кодекс України 2004 року (надалі – ЦК України) в порівнянні з Цивільним кодексом Української Радянської Соціалістичної Республіки 1964 року (надалі – ЦК УРСР) значно розширив коло спадкоємців за законом. Зокрема, ЦК України збільшив не тільки кількість черг спадкоємців за законом, а й число тих осіб, які можуть стати власниками спадкового майна за правом представлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом отримують право на спадкування майна померлої особи почергово. Що це означає? Спочатку до прийняття спадщини закликаються представники 1-ої черги спадкоємців за законом.

Суб’єкти кожної наступної черги спадкоємців за законом отримують можливість успадкувати майно померлого власника в таких випадках:

a.                  відсутність спадкоємців попередньої черги;

b.                  усунення спадкоємців попередньої черги від спадкування;

c.                  неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини;

d.                 відмова спадкоємців попередньої черги від прийняття спадщини.

Ознайомившись зі змістом ст. 1259 ЦК України, можна дійти висновку, що черговість отримання спадкоємцями за законом права на успадкування майна померлого власника може бути змінена. Підставами для зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на прийняття спадщини є договір або рішення суду.

Договір про зміну черговості спадкування

Розглядаючи першу підставу, необхідно зазначити наступне. Спадкоємці за законом – це, як правило, родичі спадкодавця або особи, які є близькими йому. Вони, на відміну від інших людей, краще обізнані про власні взаємовідносини. Тому спадкоємцям за законом надано право визначати власний порядок черговості отримання права на успадкування майна померлого власника.

Наприклад, за взаємною домовленістю усіх спадкоємців за законом рідна сестра спадкодавця (представник другої черги спадкоємців за законом) буде спадкувати перед батьком спадкодавця (представник першої черги спадкоємців за законом).

Відповідно до ч. 1 ст. 1259 ЦК України договір про зміну черговості отримання спадкоємцями за законом права на успадкування майна померлої особи:

·                     укладається після відкриття спадщини;

·                     має письмову форму;

·                     підлягає нотаріальному посвідченню;

·                     укладається усіма спадкоємцями за законом або деякими з них;

·                     не може порушувати прав:

a.                   тих спадкоємців, які не беруть в ньому участі,

b.                   тих спадкоємців, що мають право на обов’язкову частку в спадщині.

Зміна черговості спадкування за рішенням суду

Коментуючи другу підставу, необхідно зробити наголос на тому, що згідно з ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступної черги, може за рішенням суду отримати право на спадкування майна померлої особи разом із спадкоємцями тієї черги, представників якої вже закликали прийняти спадщину. Це може відбутися тільки тоді, коли вищеназвана особа протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала чи надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

Черги спадкоємців за законом

Ознайомившись зі змістом ст. 1261 ЦК України, можна дійти висновку, що до 1-ої черги спадкоємців за законом належать найближчі родичі спадкодавця. Зокрема, це батьки і діти спадкодавця, а також той з подружжя, якому вдалось його пережити.

До батьків спадкодавця належать тільки його рідні батько і мати. Для вітчима та мачухи померлого власника місць у вище названій групі осіб не знайшлось.

Розглядаючи категорію „діти спадкодавця”, необхідно зазначити таке:

a.                  до дітей спадкодавця відносяться тільки ті діти, які є йому рідними по крові. Пасинки і падчерки до цієї групи осіб не увійшли;

b.                  дітьми спадкодавця необхідно вважати не тільки тих дітей, які були зачаті й народилися тоді, коли він був ще живий, а й тих дітей, що були зачаті за життя спадкодавця i народилися після його смерті.

Виникає природне запитання: чому пасинки і падчерки спадкодавця не можуть спадкувати після своїх вітчима та мачухи і навпаки? Мабуть, тому що між вищеназваними особами відсутні кровні зв’язки.

Той з подружжя, якому вдалося пережити спадкодавця – це чоловік або дружина померлого власника.

Стаття 1262 ЦК України говорить про те, що в 2-ій черзі спадкоємців за законом знаходять собі місця такі родичі спадкодавця:

·                     рідні брати і сестри;

·                     бабуся і дідусь як з боку батька, так і з боку матері.

Розглядаючи першу категорію осіб, необхідно зробити наголос на таких аспектах:

a.                  відповідно до ч. 2 ст. 26 Сімейного кодексу України (надалі – СК України) рідні брати та сестри включають в себе як повнорідних, так і неповнорідних братів та сестер. При цьому повнорідними братами і сестрами визнаються ті особи, які мають спільного батька та спільну матір, а неповнорідними – або ті, що мають спільного батька й різних матерів (єдинокровні), або ті, які мають спільну матір і різних батьків (єдиноутробні);

b.                  до другої черги спадкоємців за законом не увійшли зведені брати і сестри спадкодавця. Під останнім необхідно розуміти тих осіб, які не мають ані спільного батька, ані спільної матері.

Іншими словами, зведені брати і сестри – це ті люди, що абсолютно не пов’язані між собою кровним зв’язком.

Згідно зі ст. 1263 ЦК України, 3-ю чергу спадкоємців за законом утворюють рідні дядько і тітка спадкодавця. До цієї групи входять лише рідні брати і сестри батьків спадкодавця. Для його двоюрідних та інших дядьків і тіток місць у 3-ій черзі спадкоємців за законом не знайшлося.

Зміст ст. 1264 ЦК України полягає в тому, що до 4-ої черги спадкоємців за законом входять особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Хто саме належить до вищезазначених претендентів на спадкове майно? Щоб відповісти на це запитання, потрібно з’ясувати визначення поняття „сім’я”. Частина 2 ст. 3 СК України встановлює, що сім’ю складають особи, які:

·                     спільно проживають,

·                     пов’язані спільним побутом,

·                     мають взаємні права та обов’язки.

Однак, вищезазначене правило має декілька виключень:

·                     подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають разом (п. 2 ч. 2 ст. 3 СК України);

·                     дитина належить до сім’ї своїх батьків навіть і тоді, коли спільно з ними не проживає (п. 3 ч. 2 ст. 3 СК України);

·                     права члена сім’ї має одинока особа (п. 4 ч. 2 ст. 3 СК України).

За новим сімейним законодавством надзвичайно важко однозначно визначити, які саме особи можуть бути членами сім’ї. Що саме являється доказом вищезазначеної тези? Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України підставами створення сім’ї є такі юридичні факти:

a.                  шлюб;

b.                  кровне споріднення;

c.                  усиновлення;

d.                 інші обставини, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши ч. 2 ст. 9 СК України, можна дійти висновку, що до членів сім’ї може належати необмежене коло осіб. Кому саме надано право його утворювати? Особи, які проживають однією сім’єю і врегулювали власні сімейні (родинні) відносини за допомогою договору, який у свою чергу має бути укладений у письмовій формі. Хто це конкретно може бути? Наприклад, особа, яка перебувала зі спадкодавцем не в юридичному, а у фактичному шлюбі. Під останнім потрібно розуміти такий союз жінки і чоловіка, що не був зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України 5-та черга спадкоємців за законом включає в себе таких осіб:

a.                  інших родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно;

b.                  утриманців спадкодавця.

До першої категорії потенційних претендентів на спадщину належать ті родичі спадкодавця, яким не знайшлося місць у чергах спадкоємців за законом з 1-ої по 4-ту включно. Це, наприклад, двоюрідні та троюрідні брати і сестри спадкодавця. Крім того, необхідно зазначити, що під час прийняття спадщини родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (наприклад, двоюрідний брат померлого власника усуває від спадкування його троюрідну сестру).

Друга категорія 5-ої черги спадкоємців за законом включає в себе тих неповнолітніх або непрацездатних осіб, які хоча і не були членами сім’ї спадкодавця, але не менше 5 років одержували від нього матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Ознайомившись із суб’єктивним складом усіх черг спадкоємців за законом, можна помітити, що до жодної з них не увійшли онуки і онучки, правнуки та правнучки, прадід і прабаба, племінники та племінниці, двоюрідні брати і сестри спадкодавця. Чи є вище перелічені особи потенційними претендентами на спадщину? Якщо це так, то в яких саме розмірах частки спадкового майна можуть перейти в їхню власність? Згідно зі ст. 1266 ЦК України, онуки і онучки, правнуки та правнучки, прадід та прабаба, племінники та племінниці, а також двоюрідні брати і сестри спадкодавця є суб’єктами права представлення. Що це означає? Онуки і онучки, правнуки та правнучки, прадід і прабаба, племінники та племінниці, а також двоюрідні брати і сестри спадкодавця можуть бути спадкоємцями за законом тільки тоді, коли на момент відкриття спадщини не виявилось в живих їхнього відповідного родича, який міг би стати власником тієї частини спадкового майна, що належала б йому за законом.

Як саме здійснюється спадкування за правом представлення?

Відповідно до частин 1-4 ст. 1266 ЦК України при спадкуванні за правом представлення:

a.                  онуки і онучки, а також правнуки і правнучки спадкодавця спадкують ту частину його майна, яка б належала за законом відповідно їхнім матері чи батькові або бабусі чи дідусеві, якби останні були живими на момент відкриття спадщини;

b.                  прабаба і прадід спадкодавця спадкують ту частку його майна, яка б належала за законом відповідно їхнім дітям (бабі чи дідові спадкодавця), якби вони були живими на момент відкриття спадщини;

c.                  племінники і племінниці спадкодавця спадкують ту частку його майна, яка б належала за законом відповідно їхнім матері чи батькові (сестрі або братові спадкодавця), якби вони були живими на момент відкриття спадщини;

d.                 двоюрідні брати і сестри спадкодавця спадкують ту частку його майна, яка б належала за законом відповідно їхнім матері чи батькові (тітці або батькові спадкодавця), якби вони були живими на момент відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1267 ЦК України передбачає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Однак, вищеназване правило інколи зазнає змін. Це відбувається тоді, коли спадкоємці за законом, які прийняли спадщину, визначили розміри власних часток у спадковому майні, що належить їм на праві спільної сумісної власності. В залежності від того, що саме є предметом спадщини, існують певні порядки її розподілу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1267 ЦК України, якщо спадщина складається з рухомих речей (за винятком транспортних засобів), то її розподіл відбувається за спрощеною процедурою. Як це розуміти? Спадкоємці за законом, усно домовившись між собою, визначають розміри власних часток у спадковому майні.

Згідно з ч. 3 ст. 1267 ЦК України, якщо спадщина складається з нерухомості або з транспортних засобів, то розподіл здійснюється за спеціальною процедурою. Що саме мається на увазі? Спадкоємці за законом відповідно до положень письмової та нотаріально посвідченої угоди, яку вони уклали між собою, визначають розміри власних часток у спадковому майні.

Якщо спадкоємці не досягли згоди щодо розміру власних часток у спадковому майні, то його розподіл може відбуватися в судовому порядку.

Висновки

Таким чином, з усього вищесказаного можна зробити наступні висновки:

По-перше, коло спадкоємців за законом в нашій державі значно розширилося. Яскравим свідченням цього є те, що ЦК України передбачає 5 черг спадкоємців за законом, а ЦК УРСР містив у собі тільки 2 такі черги.

По-друге, спадковому майну в порівнянні з тим періодом, коли діяв ЦК УРСР, тепер буде набагато важче перейти у державну власність. Причиною цього є 5 черг спадкоємців за законом, які стоять між спадщиною та державою.

По-третє, спадкове право нашої держави поповнилося новими, істотними положеннями, головним завданням яких є – справедливо та ефективно регулювати відносини, що виникають між членами нашого суспільства у сфері спадщини та інших питань, що нерозривно пов’язані з нею.

Разом з тим, не з усіма новими положеннями спадкового права України можна погодитись. Наприклад, дивно, що утриманців спадкодавця, відповідно до ч. 2 ст. 1265 ЦК України законодавець помістив у 5 чергу спадкоємців за законом. На думку автора, це є юридичною помилкою, оскільки дане положення суперечить фундаментальному принципу гуманізму. Доцільнішим було б положення про те, що утриманці спадкодавця спадкують майно, що залишилось після його смерті, на рівні зі спадкоємцями тієї черги, представники якої закликаються до спадкування.

 

 

Джерело: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2255

Категория: Наследственное право | Добавил: kurinskiy (31.12.2010)
Просмотров: 3499 | Теги: спадкоємців, черги, черговість, спадкування, Спадкоємці | Рейтинг: 0.0/0